виступ на педраду

Виступ до засідання педради №    від           заступника директора з виховної роботи Пересунько Г.В.

Основні форми та види діяльності класного керівника в роботі з батьками по формуванню духовної єдності поколінь.

Батьки віддають дитину до школи з надією, що вона потрапить до рук розумного, гуманного вчителя, який забезпечить їй належне виховання. Та цього мало. Лише за умов спільної, узгодженої діяльності вчителів і батьків можна домогтися успіхів у виховній роботі.

Оскільки значна кількість батьків не має належної психолого-педагогічної підготовки і почуття громадянської відповідальності за належне виховання своїх дітей, класний керівник має бути, з одного боку, сполучною ланкою між школою та сім'єю, а з іншого — організатором підвищення педагогічної культури батьків.

У роботі з батьками класний керівник може використовувати різноманітні форми. Це може бути індивідуальна, групова і колективна робота.

Досить ефективною формою забезпечення оптимальних умов співпраці сім'ї та школи є відвідування сім'ї школяра. Класний керівник має змогу ознайомитися із соціально-економічними умовами виховання дитини в сім'ї, відчути і зрозуміти психолого-педагогічний клімат у сімейному колективі, дати поради батькам щодо створення сприятливих умов для навчальної діяльності учня, інформувати їх про його успішність і поведінку.

Вдаючись до цієї форми роботи з батьками, варто дотримуватись низки вимог: відвідування сім'ї має бути плановим, лише в разі нагальної потреби — позаплановим; треба відвідувати сім'ї всіх учнів, а не лише тих, які мають проблеми у навчанні та поведінці; необхідно кожного разу визначати мету і зміст бесіди з батьками з урахуванням індивідуальних особливостей конкретної дитини; завчасно попереджувати й узгоджувати з батьками день і час візиту; інформуючи батьків про навчально-виховну діяльність їхньої дитини, передовсім необхідно розповісти про позитивне у навчанні та поведінці учня, а після цього з дотриманням такту сказати про труднощі, які виникають у навчанні, спілкуванні з товаришами, вчителями, вести розмову про спільні дії у наданні допомоги дитині для подолання цих труднощів.

Важливим правилом відвідування сім'ї учня педагогом є створення такої атмосфери взаємовідносин між учителем, учнем і його батьками, за якої візит був би однозначно бажаним, очікуваним, корисним і приємним. Коли ж цього немає і батьки з тривогою, а учень з острахом сприймають педагога-візитера, то краще не відвідувати сім'ю, використовуючи інші форми контактів.

Ефективною формою робот из батьками э батькывськы збори. Що стосується батьківських зборів, то вони мають відповідати таким педагогічним вимогам:

• сприяти формуванню згуртованого батьківського колективу, наголошувати на соціально-правовій відповідальності батьків за виховання дітей;

• забезпечувати наступність у розв'язанні виховних завдань;

• забезпечувати оптимальні умови для здобуття батьками психолого-педагогічних знань в галузі сімейного виховання;

• сприяти забезпеченню єдності виховних впливів школи та сім'ї на вихованців;

• забезпечувати формування узгодженої колективної думки, яка позитивно впливала б на процес виховання;

• сприяти підвищенню авторитету вчителів-вихователів і батьків.

Для формування і функціонування колективу батьків класу, підвищення дієвості батьківських зборів в усіх классах нашої школи створені органи самоврядування. Таким органом є батьківський комітет. Він обирається у складі 3—5 осіб на загальних зборах батьків учнів класу.

Члени батьківського комітету обирають голову. Завдання батьківського комітету — сприяти роботі педагогічного колективу школи у вихованні та навчанні школярів, допомагати класному керівникові створювати сприятливі економічні умови для проведення навчально-виховної роботи.

Кожний член батьківського комітету повинен користуватися авторитетом у батьків, мати організаторські здібності, бути сумлінним вихователем своїх дітей, добрим сім'янином. Члени батьківського комітету повинні відчувати відповідальність перед громадою за виховання дітей, бути делікатними у питаннях, які стосуються стану справ в окремих сім'ях, не робити їх предметом пересудів.

 Забезпечення участі батьків у життєдіяльності класного колективу здійснюється класним керівником за допомогою включення їх у такі види взаємодії, як спільне планування виховної роботи у класі; колективні творчі справи; свята, вечори, концерти, КВК; відвідування театрів, виставок,   прогулянки, походи, поїздки та подорожі; виставки творчих робіт, дні здоров'я; допомога в ремонтних роботах й естетичному оформленні класної кімнати; участь в обладнанні кабінету й виготовленні наочного приладдя .

 
Велике значення під час роботи з батьками учнів мають продуманість і організованість системи співпраці. Спонтанні та погано організовані батьківські збори можуть викликати в батьків хіба що недовіру та тривогу

Від батьків дуже часто можна почути: «У початковій школі вчитель зай­мався нашим класом, а нинішньому класному керівникові до наших дітей немає ніякого діла». Так, у початковій школі класний керівник приділяє учням більше уваги, адже саме він створює як колектив класу, так і колектив батьків, спроможних надалі допомагати новому класному керівникові зберегти та примножити закладені в початковій школі традиції колективу

Батькам школярів будь-якого віку необхідно допомагати ставати гар­ними батьками. Не можна недооцінювати роль класного керівника в цьому процесі. Таким чином, головним напрямом співпраці класного керівника і батьків стає просвіта батьків і матерів з питань психології та педагогіки.

Звичайно, класному керівникові не подужати цієї проблеми самому. До психолого-педагогічної просвіти батьків слід залучати фахівців різних галузей: лікарів, юристів, психологів, представників громадських організа­цій, соціальних педагогів, учителів-предметників.

Запитання, відповіді на які батьки, класний керівник та фахівці шукатимуть разом

• 
  Як навчити дитину навчатися?
• 
  Що робити, якщо дитина каже: «Не хочу!»?
• 
  • Як боротися з лінню?
• 
  Книга в житті родини й дитини.
• 
  Взаємини дорослих у родині — зразок для наслідування?!
• 
  Свята вдома: якими їм бути? ,
• 
  Що треба знати про статеве дозрівання дітей? .
• 
  Як запобігти проблемам у вихованні власних дітей?
• 
  Комп'ютер — друг чи ворог?
• 
  Взаємини молодших і старших дітей у родині. Взаємини дітей із друзями та приятелями.
• 
  Як виховати в дитині відповідальність за свої слова і вчинки? Права та обов'язки дитини в родині.
• 
  Здоров'я дитини — основа успішності в навчанні.
• 
  Якщо дитина самотня...
• 
  Шкільний підручник. Як з ним працювати вдома?
• 
  Як навчити дитину виконувати домашнє завдання самостійно?
• 
  Якщо дитина відстає у навчанні...
• 
  Конфлікти в родині та мистецтво їх подолання. 
• 
  Страхи дитини. Що за цим стоїть? 

Наступний напрям організації співпраці класного керівника та батьків — формування у батьків культури причетності до освітньо-виховного простору школи. Іноді батьки досить негативно ставляться до організації навчального процесу, а в школі — до організації шкільного простору. Причина — в існуванні так званих «паралельних світів» школярських родин
і навчального закладу  , а як наслідок — обопільна антипатія та конфлікти між цими «світами». Для виключення можливості існування подібної поляризації в кожній школі має бути розроблена стратегія формування в батьків і учнів культури причетності до освітньо-виховного простору навчального закладу.

Що саме слід включати до цієї стратегії відносно роботи з батьками ?
Ще з початкової школи класному керівникові треба знайомити батьків своїх учнів насамперед із шкільними традиціями, історією та досягненнями: обізнаність батьків у тому, чим саме пишається школа, дуже важлива.

Вступ батьків до єдиного шкільного простору починається зі щорічної традиційної екскурсії шкільною будівлею. Така екскурсія можлива за участі старшокласників та педагога молодших класів. Пропонована зустріч допоможе батькам оцінити оформлення школи, довідатися про успіхи школи за минулий навчальний рік, познайомитися з проблемами, розв'язання яких потребує й їхньої участі. Для середнього й старшого етапів навчання школярів Класний керівник повинен щорічно планувати заходи, спрямовані на інформування батьків про процеси, які відбуваються в школі.

Із цією метою в системі роботи класного керівника на середньому і старшому етапах навчання та виховання учнів має плануватися більше заходів, що потенційно об'єднують дітей і батьків. Наприклад, неабияке виховне значення можуть мати щорічні круглі столи — зустрічі педагогів і адміністрації з найкращими учнями, звичайно, за обов'язкової участі батьків останніх, навіть дідусів та бабусь: тепла й щира зустріч, подяка учневі в рамці, яка прикрашатиме стіни його кімнати,— це також можливість згуртувати всіх учасників процесу навчання і виховання в єдиному освітньому просторі.

На практиці, на жаль, все відбувається навпаки: багато хто з батьків скаржиться на те, що десь із п'ятого року навчання дітей запрошення до школи слугують лише для того, щоб оголосити їхнього малюка аж ніяк не прикрасою цього закладу

Створити ситуацію ефективної взаємодії школи й родини можливо, якщо педагог познайомить батьків із вимогами, які школа висуває до учнів з перших днів перебування в ній: перш за все — це знайомство зі Стату­том навчального закладу, з правилами поведінки в класі, спортивній залі, бібліотеці, їдальні тощо.

   Класному керівникові з перших днів роботи з дитячим колективом треба інформувати батьків про перспективи розвитку класу аби батьки, мали можливість брати активну участь у справах класу. Кожної чверті батьківський колектив необхідно знайомити з планом виховної роботи, ініціювати прийняття спільних рішень з питань організації в класі культурно-масових заходів у канікулярний чи навчальний час, під час планування виховної
роботи цьому треба приділити достатньо уваги.  
 З метою нівелювання тривоги й напруження батьків перед переходом дитини до старших класів педагог уже з середньої школи повинен знайомити батьків учнів з адміністрацією школи та педагогічним колективом. Не менш важливий цей підхід і в роботі усього педагогічного колективу: бачити батьків майбутніх учнів, знати їхнє ставлення до школи й навчально-виховного процесу — це реальна можливість запобігти проблемам у майбутньому.

 
 

 

Правила ефективної взаємодії, якими педагог керуватиметься в роботі з родинами учнів, можуть бути приблизно такими:

1.    
Батькам потрібна підтримка, допомога й добра порада. Якщо ви маєте їх, створіть необхідні умови для спілкування.

2.    
Не розмовляйте з батьками поспіхом: якщо ви не маєте часу, домовтеся про зустріч іншим разом.

3.    
Розмовляйте з батьками спокійно: зверхність та повчання викликають роздратування і негативну реакцію з їхнього боку

4.    
Вчіться вислуховувати батьків з болючих питань.

5.    
Не поспішайте з висновками! Добре обміркуйте почуте від батьків.

6.    
Отриману від батьків інформацію зберігайте в таємниці.

7.    
Якщо ж все-таки існує професійна необхідність поділитися конфіденційною інформацією, доведіть це до відома батьків.

8.    
Пам'ятайте: під час зустрічі з родиною учня будь-який батько прагне почути про свою дитину не тільки погане, але й хороше.

9.    
Будь-яка зустріч з родиною школяра має завершуватися конструктивними рекомендаціями для батьків і учня.

10.                      
Якщо педагог вважає себе некомпетентним з якоїсь проблеми, йому варто вибачитися перед батьками та запропонувати їм звернутися за консультацією до фахівців.

11.                      
За активної участі батьків у житті класу й школи їхні зусилля мають бути відзначені класним керівником і адміністрацією школи.